Хвороба Лайма, або Бережись кліщів

Прийшло тепло, а з ним і кліщі. А кліщі переносять хворобу Лайма. Тож ми вирішили поговорити про особливості цього захворювання та застерегти вас: ці тварючки зараз дуже активні!

Хвороба Лайма – це інфекційне захворювання, що супроводжується ураженням опорно-рухового апарату та нервової системи. Його збудниками є декілька видів патогенних для людини мікроорганізмів (бактерій) – борелій (В. burgdorferi, В. garinii і В. afzelii), воно має рецидивуючий характер. Переносниками захворювання вважаються дикі тварини і кліщі з сімейства іксодових. Від людини до людини захворювання не передається. Джерелом хвороби Лайма є понад 130 видів ссавців, переважно дрібних, і близько 100 видів птахів, які є годувальниками кліщів і основним резервуаром збудників у природі. У дрібних тварин і птахів хвороба часто перебігає безсимптомно.

Людина інфікується хворобою Лайма через укуси іксодових кліщів. Імовірність укусу кліща і зараження найвища серед людей, які багато часу перебувають на відкритому повітрі, особливо в лісах, лісопарках тощо.

Більшість випадків захворювання фіксують із травня до листопада. Це період найвищої активності кліщів. Проте перші випадки можуть траплятися вже наприкінці лютого та на початку березня,а останні – наприкінці жовтня.

Лише третина хворих може пригадати епізод укусу кліща!

Інкубаційний період становить від 1 до 45 днів (7–14 у середньому). Сприйнятливість людей до захворювання висока.

▪▪▪

Збудник хвороби Лайма (бактерія Borrelia burgdorferi) може вражати кілька частин тіла та викликати різні симптоми в різний час. Деякі з цих симптомів можуть бути неспецифічними та нагадувати інші захворювання.

Ранні симптоми хвороби Лайма включають:

• головний біль;
• втому;
• червоний висип, що розширюється; його зазвичай називають висипом у вигляді «бичачого ока». Він може з’явитися будь-де на тілі і бути теплим на дотик, але зазвичай не свербить і не болить. Не у всіх уражених людей з’являється висип. Інша його назва – «мігруюча еритема»;
• лихоманка та/або озноб;
• м’язові та суглобові болі.

Якщо не лікувати хворобу Лайма, то захворювання може прогресувати та викликати наступні симптоми:

• пришвидшене серцебиття і запаморочення;
• сильний біль і набряк суглобів, як правило, у великих суглобах, таких як коліна;
• сильні головні болі;
• слабкість м’язів шиї;
• менінгіт;
• втрата м’язового тонусу на одній або обох сторонах обличчя, що називається «паралічем Белла»;
• неврологічні проблеми, такі як оніміння або поколювання в кінцівках, проблеми з концентрацією уваги та короткочасною пам’яттю.

Деякі пацієнти можуть відчувати хронічні симптоми через місяці та роки після того, як інфекція зникла.

Рання діагностика базується на клініко-епідеміологічних даних. При наявності у хворого типової кільцевидної еритеми діагноз реєструють навіть при відсутності лабораторного підтвердження і даних про укус кліща.

Якщо специфічної еритеми немає або вона вже зникла на момент звернення пацієнта до медичного закладу, то пацієнту рекомендується обстеження методом імуноферментного аналізу, за допомогою якого в крові людини шукають антитіла до збудника хвороби Лайма, котрі з’являються через 3-4 тижні з моменту укусу.

▪▪▪

ЩО Я МОЖУ ЗРОБИТИ, ЩОБ ЗАПОБІГТИ ХВОРОБІ ЛАЙМА?

Або як уберегтися від кліщів

• Уникайте лісистих, чагарникових і трав’янистих ділянок, особливо в теплі місяці (квітень – вересень), хоча кліщі можуть бути активними у будь-який час року, і це залежить від кліматичної зони, в якій ви проживаєте, та температури повітря протягом року.
• Носіть світлий одяг, щоб було видно кліщів, які на вас потрапляють, – так їх легше зауважити відразу.
• Обробляйте одяг і спорядження засобами, що містять 0,5% перметрину.
• Нанесіть засоби від комах (репеленти) на непокриту одягом шкіру та переконайтеся, що речовини, які ви використовуєте, захищають саме від кліщів.
• За можливості носіть довгі штани та сорочки з довгими рукавами і взуття, яке закриває всю стопу.
• Штанини заправте в шкарпетки або туфлі, а сорочку – в штани.
• Носіть головний убір для додаткового захисту.
• Ходіть по центру стежок у лісистій місцевості, щоб уникнути чагарників і високої трави.
• Після перебування на вулиці зніміть одяг, виперіть і висушіть його при високій температурі.
• Ретельно огляньте тіло на наявність кліщів після прогулянок на свіжому повітрі.

Щеплення від хвороби Лайма не існує!

▪▪▪

ПОСТКОНТАКТНА ПРОФІЛАКТИКА

В осіб, які проживають на ендемічних територіях, швидке видалення кліща знижує ризик розвитку захворювання. Зараження малоймовірне, якщо тривалість прикріплення кліща становила менше 24 годин, та високоймовірне, якщо понад 72 години.

Як антибіотикопрофілактику хвороби Лайма рекомендовано однократний прийом 200 мг доксицикліну (для дітей старших 8 років – 4 мг/кг, не більше 200 мг). Рутинна антибіотикопрофілактика хвороби Лайма не рекомендована.

Критерії доцільності антибіотикопрофілактики:

• наповнений кров’ю іксодовий кліщ, видалений щонайменше через 36 годин після прикріплення;
• минуло не більше 72 год після видалення кліща;
• поширеність B. burgdorferi у місцевих кліщів становить понад 20%;
• немає протипоказань (вік менше 8 років, вагітність, період лактації) до застосування доксицикліну.

Лікування хвороби Лайма може проходити як в амбулаторних, так і в стаціонарних умовах і здійснюється за допомогою антибіотикотерапії.

При виявленні укусу кліща слід щонайшвидше звернутися до лікарів. У травмпункті вам допоможуть витягти кліща та проконсультують щодо подальших дій.

Якщо поблизу вас відсутня лікарня, видаліть кліща самостійно. Для цього можна використовувати спеціальній пристрій для видалення кліщів, що продається в аптеках. Необхідно підсунути його під кліща якомога ближче до шкіри і, розхитуючи з боку в бік, праворуч-ліворуч, викрутити. Якщо нема пристрою, зробіть це пальцями, обгорнутими марлевою серветкою або пінцетом чи петлею з нитки. Витягайте кліща повільно, розхитуючи з боку вбік або викручуючи. Важливо видалити кліща разом із хоботком. Якщо ж він відірвався, видаліть його стерильною голкою. Після видалення кліща рану потрібно змастити антисептиком, а руки вимити з милом, та все рівно звернутися до лікаря. Через відсутність заходів специфічної профілактики особливе значення має виявлення хворих за ранніми клінічними ознаками та обов’язкова антибіотикотерапія за раціональною схемою, що дозволяє уникати важких пізніх ускладнень.

Не всі кліщі переносять збудників небезпечних інфекційних хвороб, однак їх укуси можуть загрожувати людині такими хворобами, як іксодовий кліщовий бореліоз (хвороба Лайма), кліщовий вірусний енцефаліт, геморагічні гарячки та інші.

Якщо на шкірі залишилась чорна цятка (при відриві головки або хоботка кліща), її треба обробити 5%-м розчином йоду і залишити до природної елімінації або звернутись до хірурга для видалення.

Інформація про місце, час і дату укусу та про те, скільки кліщ міг перебувати на шкірі, є важливою для оцінки ризику зараження. Чим він менший, тим менша вірогідність захворювання. Після видалення кліща необхідно обов’язково проконсультуватися у лікаря-інфекціоніста з приводу хвороби Лайма.

_{#інфекція #хворобаЛайма #кліщі #інфекціоніст}