З небес на землю і назад
Про біполярний розлад часто пишуть як про «зміну настрою». Мовляв, все було гаразд, аж раптом стало сумно, а потім навпаки — дуже весело.
Так, є люди, у яких настрій змінюється досить часто протягом одного дня. Але якщо впізнаєш у такому описі себе, не поспішай хвилюватися і ставити діагноз. Біполярний розлад має дещо складніші механізми.
Взагалі перепади настрою вгору-вниз, від позитиву до негативу – абсолютно нормальне явище. Цілком природно засумувати, згадавши щось неприємне, і розвеселитися, почувши класний трек. Якщо на навчанні ти з усіма дружиш, а вдома тобі виїдають мозок, чи навпаки, то, звісно, твій настрій буде змінюватися залежно від того, де ти перебуваєш. А також від кількості проблем у твоєму житті, від стосунків із близькими та коханими тощо.
При біполярному розладі такого зв’язку немає. Усе ніби само по собі, і майже не пов’язане із тим, що відбувається у житті. І ти ніяк не можеш керувати своїм станом – якщо настрій йде вниз або вгору, зупинити цей процес нереально. Він, як снігова лавина, накриває з головою, і ти не в силах цьому перешкодити.
І якщо вже накрило, то це від мінімум тижня до максимум 2-3 років, в середньому кілька місяців. У тебе може бути найкраще життя, яке навіть складно уявити – але, якщо накриє депресивна фаза, то будеш почуватися гірше за всіх людей на світі. Або ти можеш бути зовсім не в праймі, але в стадії манії або гіпоманії відчуватимеш себе королем або королевою всесвіту. І від тебе особисто ці настрої залежати не будуть а-ні-тро-хи.

▪▪▪
Чому біполярний?
Тому що у класичної форми цього розладу є два полюси («бі» – два, «поляр» – полюс) – манія та депресія, і пацієнтів роками кидає між ними. У проміжках може повертатися нормальний настрій, як у всіх – тут посумували, там повеселилися, але без того, щоб повністю тонути в цих станах. А може й не повертатися, тоді людина ходить по колу від манії до депресії. Це все називається біполярним розладом I типу.
Але не все так просто! Бувають люди, у яких манії взагалі майже немає, зате депресія у повному розпалі. Це біполярний розлад II типу. Потім ще є «швидкий цикл» — це коли за рік манія і депресія змінюють одна одну чотири і більше разів. Також буває, що фази чергуються не по порядку, а як заманеться — на одну манію три депресії, наприклад. Або одна фаза раз у житті, ось так.
Зараз подумаємо: наскільки серйозним має бути цей епізод, щоб одна фаза, яка трапилася раз у житті, змусила людину звернутися до спеціаліста? Тому настав час подивитися, чим манія і депресія відрізняються від просто піднесеного або сумного настрою.
Манія
Що людина відчуває при цьому? Ейфорію, збудження, наплив ідей і думок. Вона не замовкає і весь час говорить, у неї грандіозні плани, але зосередитися ні на чому не може, постійно стрибає від одного осяяння до іншого. Адекватна оцінка реальності на нулі, зате марнотратство на піку: людина може витратити все, що у неї є, на якісь реально непотрібні покупки або вкласти кошти в очевидно провальний стартап; при цьому людина в манії впевнена, що все круто і так треба.
Часто буває підвищений сексуальний апетит, хтось може встигнути перекохати пів міста.
Характерний симптом – не хочеться спати. Три години сну – і знову бадьорість, енергія пре, хочеться творити і перемагати, віра в себе на повну. Іноді при цьому манія буває деструктивною, людина роздратована і навіть агресивна, кричить на всіх. Зі сторони виглядає, ніби бідолаха під впливом психоактивних речовин. Однак сама люлдина не розуміє неадекватності свого стану. І так – практично кожен день протягом тривалого періоду, від тижня і довше. Не схоже на просто гарний настрій, чи не так?
Депресія
Про неї часто пишуть «пригнічений стан». Цей епізод включає різке зниження здатності рухатися і передусім мислити. Все загальмовано, важко навіть говорити, встати, ходити – дуже складно. Думки плутаються, неможливо ні на чому зосередитися. У голові – нескінченна низка самозвинувачень, повне відчуття своєї провини у всьому, власної нікчемності. Накриває туга. Підвищується тривожність, з’являються страшні передчуття.
Бувають неконтрольовані сльози, які просто не можеш зупинити. Втрачається задоволення від усього, що раніше приносило радість або хоча б якийсь позитив. У тому числі й від їжі, все несмачне, і людина просто перестає їсти – ну а який сенс. Або, навпаки, наїдається всім підряд, щоб знизити тривогу.
З’являються думки про суїцид і суїцидальні дії. Про які люди з біполярним розладом розповідають нечасто – тому що немає сил говорити, та й сенсу не бачать. І такий стан не відпускає їх від двох тижнів до кількох місяців і навіть років. Тому не поспішай говорити про себе «у мене депресія», якщо просто стало сумно.

▪▪▪
Звідки береться біполярний розлад?
Зараз наукова думка схиляється до того, що це через гени, плюс якийсь вплив зовнішнього середовища, в якому росте і живе людина, плюс збої в обміні серотоніну і дофаміну. Не те, щоб був якийсь один ген, що відповідає за розвиток розладу – швидше за все, це поєднання різних варіантів, і спадковість тут відіграє не останню роль.
Біполярний розлад може проявлятися в дитинстві та в підлітковому віці, але найчастіше все ж з ним стикаються ті, кому більше 20 років. Діагностувати його досить складно, адже часто люди не розуміють, що з ними відбувається, думають – ну характер такий, чи ситуація в країні, що ж поробиш.
Тих, хто в депресії, можуть вважати просто скигліями, тому що звичайній людині важко осягнути в які жахливі глибини падає настрій у депресивній фазі. Хтось може вважати свій стан «природною» реакцією на удари долі, наприклад.
Крім того, симптоми можуть бути змішаними, маскуватися під інші захворювання. Наприклад, люди з депресією часто не знають, що у них колись був епізод манії, якщо їх спеціально не розпитати про це. Деякі намагаються «вилікувати» свій стан алкоголем і психоактивними речовинами, і тоді біполярний розлад може бути «замаскований» залежністю.
▪▪▪
Що буде, якщо не лікуватися?
Усе буде не гаразд, на жаль. І манія, і депресія ставатимуть важчими, тривалішими або частішими. Сумно те, що вони дуже впливають на працездатність і функціонування в суспільстві. Людині з біполярним розладом важко знайти нормальну роботу, бо в період депресії просто неможливо працювати, а в період манії можна прийняти не те бізнес-рішення або посваритися з усіма, не усвідомлюючи наслідків таких дій. А ось якщо лікуватися, то насамперед стає легше жити. Настрій вирівнюється, перестає переходити із крайнощів у крайнощі.
Лікується біполярний розлад за добре вивченою схемою: ліки + психотерапія. Про лікування варто подбати самостійно, не відкладаючи. Не варто в кожну фазу між епізодами сподіватися, що це востаннє. Краще знайти лікаря, зібрати свої симптоми і порадитися, як зробити власне життя комфортнішим.
Ні, без ліків не обійтися – та й варто лише спробувати, як значне поліпшення стану саме засвідчить ефективність фармакологічної підтримки.
Продовжити читати інші статті?
Як повернути довіру до людей та світу, якщо вас зрадили

Коли тебе вважають «психопатом»: усе про межовий розлад особистості (МРО)

Тульпа: твій особистий ментальний аватар







